Однією з центральних постатей у мистецькому середовищі Києва другої половини ХХ століття був Валерій Ламах — художник, поет і філософ. Він належав до кола інтелектуальних лідерів покоління шістдесятих, до тієї таємної плеяди, що зрештою стала одним із найважливіших комунікативних універсумів культурного простору пізньорадянської епохи. Серед друзів художника були Григорій Гавриленко, Валентин Сильвестров, Сергій Параджанов, Вілен Барський, Ернест Котков. Свого часу мистецтвознавиця Ганна Заварова зазначила, що впливу Ламаха не оминув жоден із тих, хто його знав. "Не стверджуючи, не декларуючи, він лише підтверджував постійно — всім своїм єством — реальність духу, значимість внутрішнього особистого досвіду".
Серед українських митців покоління відлиги Ламах був одним із перших, хто звернувся до практики абстрактного живопису, і хоча захоплення тривало недовго, цей період є вагомим у контексті творчості майстра.
За життя Валерій Ламах створив близько двох десятків живописних робіт, переважна більшість яких датована кінцем 1950-х — початком 1960-х років. Тут простежується прагнення митця випробувати різноманітні формальні прийоми, характерні для традицій європейського модернізму першої половини ХХ століття. Ця практика була певним пошуком власної образно-художньої системи і мала вплив на формування філософсько-естетичної думки, яку повною мірою представляє головна праця художника — "Книга Схем".
Так само як і створення "Книги Схем", захоплення абстракцією довгий час було відомо лише вузькому колу близьких. Цей прихований від стороннього ока бік життя майстра унаочнює те явище, яке Борис Лобановський назвав "напівпідвальним етапом", зазначивши, що усвідомлення його — "це не лише питання публічної справедливості, але й питання довідування суспільством того, що невидимо відбувалося у ті роки в українській культурі, тобто по суті, це питання до її історії".
Виставка "Валерій Ламах. Точка відліку" знайомить із маловідомим художнім спадком самобутнього вітчизняного митця. В експозиції представлено твори 1950–1960-х років із родинного зібрання та приватних колекцій. Більшість робіт виставлено на загал уперше.
