Глосарій — Grynyov Art Collection

search.glossary.noresults

Нью БентТворче угрупування, що існувало у Києві у 1960-х роках. До нього входили художники <a href="http://grynyov.art/artist/tregub-mikola">Микола Трегуб</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/baklickij-vudon">Вудон Баклицький</a>, Володимир Борозенець. Вони влаштовували виставки у квартирах київської інтелігенції або у занедбаних приміщеннях (наприклад, закинутий цегельний завод). Назва New Bent походить від групи голландських художників XVII століття “Бент”, які представляли опозицію тодішньому академізму.

ПаркомунаТворчий доробок митців, які утворили у Києві сквот “Паркомуна” на вулиці тодішньої вулиці Паризької комуни (нині – вулиця Михайлівська). Сквоти та майстерні художників <a href="http://grynyov.art/artist/gnilickij-oleksandr">Олександра Гнилицького</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/golosij-oleg">Олега Голосія</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/kavsan-dmitro">Дмитра Кавсана,</a> <a href="http://grynyov.art/artist/klimenko-oleksandr">Олександра Клименка</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/solomko-yurij">Юрія Соломко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/trubina-valeriya">Валерії Трубіної</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/cagolov-vasil">Василя Цаголова</a> та інших існували у 1989-1994 роках.

Р.Е.П.Р.Е.П. (Революційний Експериментальний Простір) було заснована у 2004 році. З 2006 року в групу входять шість митців: Леся Хоменко, Микита Кадан, <a href="http://grynyov.art/artist/kadirova-zhanna">Жанна Кадирова</a>, Ксенія Гнилицька, Лада Наконечна, <a href="http://grynyov.art/artist/kuznyecov-volodimir">Володимир Кузнєцов</a>. Визначальною для групи Р.Е.П. є їхня соціальна активність, що знаходить вираження у критичному мистецькому та інтелектуальному дискурсі. Використовують відео, інсталяції, перформанси.

авангардТермін для означення "лівих" течій у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм. Термін "український авангард" ввів паризький мистецтвознавець Андрій Наков для виставки TATLIN'S  DREAM у Лондоні у 1973 році.

бойчукістиУчні-послідовники художника Михайла Бойчука (1882-1937). У 1930-ті роки більшість бойчукістів було репресовано, а їхні твори знищено. Художній стиль “бойчукізм” — монументально-синтетичний; поєднання українського фольклору та церковного мистецтва Візантії.

група "Время"Перше покоління харківської школи фотографії. Група “Время” існувала з 1971 по 1976 роки при Харківському обласному фотоклубі. Члени групи — <a href="http://grynyov.art/artist/malyovanyi-oleg">Олег Мальований</a>, <a href="">Анатолій Макієнко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/mihajlov-boris">Борис Михайлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/pavlov-yevgen">Євген Павлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sitnichenko-oleksandr">Олександр Ситниченко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/suprun-oleksandr">Олександр Супрун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/tubalyev-gennadij">Генадій Тубалєв</a> — практикували “теорію удару”: видовищну і суперечливу фотографію.

живописний заповідникТворче угрупування, засноване у 1992 році у Києві. У назві задекларовано повагу до заповітів колоризму та відповідність фаховим законам. Члени об’єднання — <a href="http://grynyov.art/artist/silvashi-tiberij">Тіберій Сільваші </a>(фундатор та автор концепції), Олександр Бабак, <a href="http://grynyov.art/artist/gejko-marko">Марко Гейко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhivotkov-oleksandr">Олександр Животков</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/krivenko-mikola">Микола Кривенко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/krivolap-anatolij">Анатолій Криволап</a>.

закарпатська школа живописуЖивописна традиція, що сформувалася на Закарпатті у 1920-50-х роках на засадах західноєвропейського малярства початку ХХ століття з одного боку та естетики народного мистецтва регіону — з іншого. Найвідоміші представники — Адальберт Ерделі, Йосип Бокшай, Федір Манайло, Ернест Контратович, Андрій Коцка.

київська фотографіяРоботи фотомайстрів, які живуть у Києві.

коло АксінінаТворчий доробок п’яти львівських художників середини 1970-х-початку 1980-х років: <a href="http://grynyov.art/artist/aksinin-oleksandr">Олександра Аксініна</a>, його дружини Енгеліни Буряковської, а також <a href="http://grynyov.art/artist/demyanishin-valerij">Валерія Дем`янишина</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhegulska-galina">Галини Жегульської</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/kumanovskij-mikola">Миколи Кумановського</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/levicka-genriyeta">Генрієтти Левицької</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/pinigin-volodimir">Володимира Пінігіна</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/ponomarenko-nadiya">Надії Пономаренко</a>.

лендартХудожня діяльність, об'єктом якої є реальний пейзаж, фрагмент природного середовища. Діяльність такого типу є інтеграцією в пейзаж або використанням натуральних процесів (ерозії, атмосферних чинників) для створення художнього об'єкта. Твори цього типу з'явилися у мистецтві у 1960-х роках, а бурхливий розвиток припав на 1970-ті. Багато творів лендарту були презентовані в традиційних мистецьких установах (галереї, музеї) як документальні фотографії чи фільми, нариси, карти.

львівська фотографіяЯвище на професійному та аматорському рівнях розвивалося ще в довоєнний період (наприклад, практика Я. Отко). Після завершення Другої Світової війни у Львові функціонувало декілька фотоклубів, учасниками яких були як аматори, так і співробітники локальних та республіканських видань (В. Дубас, В. Песляк, В. Пилип'юк, Й. Марухняк). Особливе місце у львівській фотографії 1980-х років займає група "Вежа" (О. Вербицький, В. Лернер, В. Монєц, І. Мильничук, Ф. Сельцер, І. Юхимович, <a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo&source=gmail&ust=1544374819681000&usg=AFQjCNG7lfiHocd7AN1vGkLuBW15z1cFKg" href="http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo" target="_blank">М. Французов</a>). Також, серед представників  — М. Зелен, В. Іутін,<a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/levin-illya&source=gmail&ust=1544374819681000&usg=AFQjCNHZ3YaD_OCcMG1u2Z3Jm1StvVTknw" href="http://grynyov.art/artist/levin-illya" target="_blank"> І. Левін</a>. До фотографії у своїй практиці зверталися <a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/podolchak-igor&source=gmail&ust=1544374819681000&usg=AFQjCNHOTHXuZRhK8PbCeVN9xc_FJfp01w" href="http://grynyov.art/artist/podolchak-igor" target="_blank">І. Подольчак</a>, <a data-saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij&source=gmail&ust=1544374819681000&usg=AFQjCNFd8dKVRwNIcc5tgufFeB9GgzXJbA" href="http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij" target="_blank">Ю. Соколов</a>.

львівський андеграундТермін, що вживають для позначення сукупності індивідуальних та групових художніх практик, дистанційованих від офіційного соцреалістичного методу. Це "неофіційні" практики авторів 1960-1980-х років, які зверталися до формальних експериментів і концептуальних пошуків модерністського та постмодерністського спрямувань (часто варіативних запозичень на основі візуальних джерел, зокрема спеціалізованих видань, як країн Варшавського договору, так і капблока). Важливо, що, львівський андеграунд — явище, безпосередньо пов'язане з локальними практиками 1930-х років.  Список представників варіюється, але здебільшого це "коло <a href="http://grynyov.art/artist/aksinin-oleksandr">Олександра Аксініна</a>" ("Арт Оточення" за Ю. Гіттік і М. Шур: О. Бурдаш, Е. Буряковська, <a href="http://grynyov.art/artist/demyanishin-valerij">В. Дем`янишин</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/zhegulska-galina">Г. Жегульська</a>, М. Зелен, В. Іутін, <a href="http://grynyov.art/artist/kachmar-yaroslav">Я. Качмар</a>, Н. і М. Кумановські, <a href="http://grynyov.art/artist/levicka-genriyeta">Г. Левицька</a>, В. Макаренко, <a href="http://grynyov.art/artist/ostafijchuk-ivan">І. Остафійчук</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/podolchak-igor">І. Подольчак</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/ponomarenko-nadiya">Н. Пономаренко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sagajdakovskij-andrij">А. Сагайдаковський</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/silvestrov-platon">П. Сільвестров</a>, Б. Сорока, <a href="http://grynyov.art/artist/francuzov-mihajlo">М. Французов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/shulyev-igor">І. Шульєв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/yagoda-miroslav">М. Ягода</a>), а також К. Звіринський і його школа (за Р. Яцівим). Представниками львівського андеграунду різні дослідники називають В. Бажая, Б. Бергера, В. Богуславського, А. Денисюк, О. Замківського, І. Голікова, С. Горського, П. Гулина, А. і П. Гуменюків, В. Кауфмана, М. Красник, Р. Лаха, <a href="http://grynyov.art/artist/levin-illya">І. Левіна</a>, С. Міхновського, І. Нірод, О. Скопа, <a href="http://grynyov.art/artist/sokolov-yurij">Ю. Соколова</a>, В. Сурмача, М. Штейнберга, М. Філатова, С. Якуніна.

літера АОрганізація харківських художників, яку у 1989 році заснували <a href="http://grynyov.art/artist/pichahchi-andrij">Андрій Пічахчі</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/kulikov-vitalij">Віталій Куліков</a>. Крім них, до "Літери А" входили <a href="http://grynyov.art/artist/borisov-oleksij">Олексій Борисов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/bratkov-sergij">Сергій Братков</a>, Андрій Гладкий, <a href="http://grynyov.art/artist/yesyunin-oleksij">Олексій Єсюнін</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/chumachenko-viktor">Віктор Чумаченко</a>. Молоді на той час художники не хотіли працювати у звичному для 1980-х років стилі, натомість прагнули експериментів. Найбільш успішна виставка "літеровців" — "Пам`яті Ван Гога" — пройшла у 1990 році; усі картина з неї згодом були продані. Остання виставка творчого угрупування "Літера А" пройшла у 2000 році.

нова хвиляЯвище в українському мистецтві, яке виникло у середині 1980-х років. З'явилася нова генерація художників, які рішуче порвали з соцреалізмом та ввели вітчизняне мистецтво до світового контексту. Нова хвиля також відома як “український постмодерн”, “українське необароко”, “український трансавангард”.

нонконформізмНеофіційне мистецтво радянської України. До нього ставилися з обережністю; називали “мистецтвом асоціативних структур”, “лівим”, “інноваційним”, “експериментальним”, а згодом — “підпільним” і “авангардним”.

одеський андеграундПокоління 1970-х років, яке створило мистецьке обличчя Одеси.

одеський концептуалізмЯвище, яке сформувалося наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років в Одесі. Через акції, перформанси, малюнки, авторські книжки, об’єкти митці зосередились на іронічному дослідженні парадоксальності радянської культури з її розбіжністю між задекларованими ідеями та реальністю. Найвідоміші представники — <a href="http://grynyov.art/artist/anufriyev-oleksandr">Сергій Ануфрієв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/vojcehov-leonid">Леонід Войцехов</a>, Юрій Лейдерман, Світлана Мартинчик, <a href="http://grynyov.art/artist/nuzhin-dmitro">Дмитро Нужин</a>, Ігор Стьопін.

одеські модерністиЗ`явилися у 1960-х роках. Нонконформізм одеських художників не носив політичного забарвлення; пізніше їхня творчість багато в чому послужила основою для сучасного українського абстрактного експресіонізму. Найвідоміші представники: <a href="http://grynyov.art/artist/basanec-valerij">Валерій Басанець</a>,<a href="http://grynyov.art/artist/bozhko-igor"> Ігор Божко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/voloshinov-oleg">Олег Волошинов</a>, Віктор Ігнатьєв, <a href="http://grynyov.art/artist/marinyuk-viktor">Віктор Маринюк</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/cyupko-volodimir">Володимир Цюпко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/yastreb-lyudmila">Людмила Ястреб</a>.

сквот на ОлегівськійШість київських художників, які з середини 1990-х свідомо пішли в підпілля й утворили сквот на вулиці Олегівській. <a href="http://grynyov.art/artist/varvarov-anatolij">Анатолій Варваров</a>, Володимир Зайченко, <a href="http://grynyov.art/artist/padun-volodimir">Володимир Падун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/konovalov-igor">Ігор Коновалов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/korniyevskij-sergij">Сергій Корнієвський</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/potapenkov-eduard">Едуард Потапенков </a>відомі створенням інсталяцій на міських пагорбах і експериментальними акціями. Наприклад, у 1996 році вони влаштували Fiction Gallery Expedition: витягли на кут Олегівської та Лук'янівської вулиць човен, у який посадили манекенів.

соцреалізмХудожній метод літератури і мистецтва, що панував у СРСР (1922-1991). Представляє собою естетичне вираження соціалістично усвідомленої концепції світу та людини; пропагує ідеологію боротьби за встановлення соціалістичного суспільства.

харківська школа фотографіїХарківська школа фотографії — явище українського мистецтва другої половини XX-початку XXI століття. ХШ почалася з групи "Время", створеної у 1971 році при Харківському обласному фотоклубі (учасники групи — <a href="http://grynyov.art/artist/pavlov-yevgen">Євгеній Павлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/rupin-yurij">Юрій Рупін</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/malyovanyi-oleg">Олег Мальований</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/mihajlov-boris">Борис Михайлов</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/suprun-oleksandr">Олександр Супрун</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/tubalyev-gennadij">Геннадій Тубалєв</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/sitnichenko-oleksandr">Олександр Ситниченко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/makiyenko-anatolij">Анатолій Макієнко</a>). Наступна хвиля розвитку пов’язана з утворенням у 1986 році групи "Госпром", яка,  на відміну від "Время", чиї представники тяжіли до маніпуляцій із зображенням, звернулася до прямої фотографії. До групи увійшли Міша Педан, <a href="http://grynyov.art/artist/starko-volodimir">Володимир Старко</a>, <a href="http://grynyov.art/artist/manko-igor">Ігор Манко</a>, Леонід Пєсін, <a href="http://grynyov.art/artist/bratkov-sergij">Сергій Братков</a>, Костя Мельник, Геннадій Маслов, <a href="http://grynyov.art/artist/redko-boris">Борис Редько</a>. У 1990-ті роки Борис Михайлов, <a href="">Сергій Братков</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/solonskij-sergij">Сергій Солонський</a> об’єдналися в "Групу швидкого реагування".  Паралельно з діяльністю фотографічних груп працювали такі представники ХШ як <a href="http://grynyov.art/artist/pyatkovka-roman">Роман Пятковка</a>, Андрій Авдеєнко, Ігор Чурсін, <a href="http://grynyov.art/artist/kochetov-sergij">Сергій Кочетов</a> та <a href="http://grynyov.art/artist/kochetov-viktor">Віктор Кочетов</a> та інші.  Новим поколінням Харківської школи є група <a href="http://grynyov.art/artist/grupashilo">Шило </a>(засновники — Сергій Лебединський, Василіса Незабаром, Вадим Трикоз, <a href="http://grynyov.art/artist/krasnoshok-vladislav">Владислав Краснощок</a>), Боба груп (Василіса Незабаром та Юля Дроздек), <a href="http://grynyov.art/artist/chekachkov-igor">Ігор Чекачков</a> та інші.